ЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. зу́блять; недок., перех., техн. Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 726.