ЗУБИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до зуби́ло. Існує.. легенда про чудового каменяра Костянтина Хомчука, який ніби своїм чарівним зубильцем надав камінню міцність і силу (Наука.., 4, 1962, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 726.