ЗСІДА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗСІ́СТИСЯ, зся́деться, док.
1. Гуснути, утворюючи згустки (про молоко, кров та деякі інші рідини); запікатися згустком (про кров). Гемофілія — захворювання, при якому порушується здатність крові зсідатися (Наука.., 10, 1964, 36); Попоїли борщу, потім почали їсти кашу молочну. Каша у їх була щоразу хороша, ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось (Барв., Опов.., 1902, 369).
2. Ущільнюючись, зменшуватися в об’ємі, ставати коротшим, вужчим (про тканини, шкіру і т. ін.). Підняли ковачі удвох кричу [сіру діркувату брилу з плавленої залізної руди] на ковадло і почали бити молотами. Крича зсідалася, проковувалася, зникала в ній діркуватість (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 452).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 721.