ЗСТУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗСТУПИ́ТИСЯ, зсту́питься; мн. зсту́пляться; док.

1. Підходячи ближче один до одного, ставати щільніше; сходитися разом. — Кажіть: хто там озивається?.. — аж розлягається пан до передніх. Передні мовчать; зступаються ближче один до одного, кланяються… (Мирний, І, 1949, 303); — Ходімо, бабусю, он наша повозка,— каже Христя, поспішаючи, бо люди знову зступилися біля брами і витріщилися на неї (Мирний, III, 1954, 322); * У порівн. Боярин чимраз виразніше зачинав почувати якусь тісноту, немов ось-ось довкола нього стояли і чимраз тісніше зступалися штаби залізної клітки (Фр., VI, 1951, 106).

2. діал. Зсихатися (про чоботи, черевики і т. ін.). Як зступляться черевики, то ще й кісні [тісні] будуть (Сл. Гр.)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 723.

Зступатися, паюся, єшся, сов. в. вступитися, плюся, пишся, гл.

1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні… зступаються ближче один до одного. Мир. ХРВ. 262.

2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Канев. у. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась. Грин. І. 288.

3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 187.