ЗСТРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСТРИ́ГТИ, зстрижу́, зстриже́ш, док., перех. Зрізувати ножицями або машинкою (волосся, вовну і т. ін.). Розлігшись на траві, в сопілочку сурмить [чабан] І за волами наглядає; Або із стільників в лип’янку мед сочить, З овечок вовницю зстригає (Бор., Тв., 1957, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 723.