ЗСИНІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до зсині́ти. — Застрелю, як собаку,— шепче Замфір зсинілими устами (Коцюб., І, 1955, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 721.