ЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. зсели́ти і зсели́тися. В умовах колгоспного господарства виникла потреба зселення колгоспників з хуторів (Матеріали з етногр.., 1956, 53); Вийшов закон про зселення хуторів. Закон хороший, правильний. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці (Збан., Єдина, 1959, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 720.