ЗРІ́ДНУТИ, не; мин. ч. зрід, ла, ло; док., діал. Зрідіти. Вони [ліси], мов сніг на сонці, стопилися, зрідли, змаліли, декуди пощезали (Фр., VI, 1951, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 707.