ЗРУ́БУВАННЯ, я, с. Дія за знач. зру́бувати. — Рубайте самі, що бог сотворив..! — відповів один з ненавистю на поклик помагати при зрубуванні дерев (Коб., І, 1956, 459).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 717.