ЗРАЗКО́ВО. Присл. до зразко́вий 2. Подвір’я перед хатою, таке завжди зразково чисте, було тепер устелене сіном і кінським послідом (Вільде, Сестри.., 1958, 207); Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (Гончар, III, 1959, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 698.