ЗРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Те саме, що обра́дувати. Але нічим так не зрадував мене.. Сидір, як невеличкою сокиркою, майстерно виробленою з дерева, котру подарував мені (Фр., IV, 1950, 467); Брехнею нас не зрадувать,— нам треба бурі, бурі! (Тич., Комунізму далі.., 1961, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 698.