ЗРАДЛИ́ВИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до зрадли́вець. — Вставай, Самсоне! Вороги на тебе! — Покликнула зрадливиця Даліла (Л. Укр., І, 1951, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 698.