ЗО́ШИТОК, тка, ч. Зменш.-пестл. до зо́шит. Я закарбую ті сліди, І клас, і парту у чорнилі, Й потерті зошитки малі, І піонерські, серцю милі. Тривоги, радощі й жалі (Мал., Звенигора, 1959, 315).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 695.