ЗОРГАНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Об’єднати, згуртувати кого-небудь з певною метою. Логвин згуртував навколо себе незаможницький актив, зорганізував партизанів, жінок, піонерів (Епік, Тв., 1958, 138).

2. Створити, заснувати щось, покласти початок існуванню чого-небудь. Щоб наблизитись хоч одним боком до того вимріяного соціалізму, зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню (Вільде, Сестри.., 1958, 116).

3. Влаштувати, підготувати що-небудь. [Гуральський:] Поміж робітниками мусите заслужити довір’я. Зробіть якесь замішання, ..зорганізуйте страйк, ми вас заарештуємо, потім випустимо… (Ірчан, І, 1958, 169); Ті, що залишаються в Москві, повинні були здобути гроші і зорганізувати все для подорожі (Моє життя в мист., 1955, 306).

4. Надати чому-небудь організованого характеру; навести порядок у чомусь. На основі спорту можна зорганізувати і надалі використовувати з метою комуністичної пропаганди палке прагнення робітничої молоді до організації (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 687.