ЗООСПО́РИ, по́р, мн. (одн. зооспо́ра, и, ж.). Рухливі клітини, що утворюються у багатьох водоростей і нижчих грибів; служать для безстатевого розмноження. Ульва розмножується нестатево, утворюючи чотириджгутикові зооспори, і статево, утворюючи дводжгутикові гамети (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 686.