ЗОНД, а, ч.

1. Медичний інструмент у вигляді металевої палички або гумової трубки, що вводиться у порожнини і канали тіла з діагностичною, лікувальною метою чи як розширювач. Товстий зонд являє собою еластичну гумову трубку завдовжки 75 — 100 см, діаметром 1,5 см.. Зонд має сліпий закруглений кінець з 2 — 3 боковими отворами (Заг. догляд за хворими, 1957, 114); Лікар вже обмацував рану, щось колупав у ній блискучим стальним зондом і мурмотів до себе (Тулуб, Людолови, І, 1957, 268).

2. Повітряна куля з самописними приладами, яку запускають для спостереження за метеорологічними явищами. Створюється проект всебічного вивчення екваторіальної аномалії в іоносфері за допомогою ракет-зондів (Знання.., 8, 1967, 3).

3. Металевий бурав для дослідження глибоких шарів грунту; щуп.

4. Металевий електрод для визначення електричного потенціалу в чому-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 685.