ЗОЛОТА́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що золоти́стий. — Не ховайсь, моя рибонько золотастая… (Барв., Опов.., 1902, 74); Меркне Ворскла золотаста, Край саги туман звиса (Вирган, В розп. літа, 1959, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 680.

Золотастий, а, е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая. Г. Барв. 74.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 178.