ЗОЛОТА́РНИК, а, ч. Те саме, що золоту́шник. Рослини, у яких квітки мають схожий медовий аромат, наприклад, конюшина, будяк канадський, золотарник,виділяють, мабуть, різні речовини (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 284); Чогось такий жаль охопив мене за.. отими галявинами, де так гарно цвіте перестріч і золотарник (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 684.