Про УКРЛІТ.ORG

зола

ЗОЛА́, и́, ж.

1. Незгорілі мінеральні рештки у вигляді пилу, що лишаються після спалювання якої-небудь речовини. Під золою і жару не знати (Укр.. присл.., 1955, 152); Чимале дворище.. курілось. Замість хати на кучугурі золи та вугілля чорною марою стояло печище (Мирний, III, 1954, 342); // Елементи мінералів у складі рослин. Бобові порівняно із злаковими культурами відзначаються високим вмістом золи і кальцію (Хлібороб Укр., 7, 1968, 27).

2. Деревний попіл, що використовується для зоління білизни.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 679.

вгору