ЗОДДАЛІ́К, присл., розм. Те саме, що віддалі́к. Хома, звичайно, ще зоддалік впізнав Антоновича (Гончар, III, 1959, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 677.