ЗОБРА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зобрази́ти. Там було намальовано бич і світач, навхрест зв’язані терниною і наївно зображеною блискавицею (Л. Укр., III, 1952, 741); На фото був зображений кругловидий чоловік років тридцяти у формі капітан-лейтенанта (Собко, Справа.., 1959, 30); // у знач. прикм. Художній образ містить в собі і оцінку зображеного явища, ставлення художника до нього (Талант.., 1958, 87); // зобра́жено, безос. присудк. сл. Технікою інкрустації з різних порід дерева на картинах зображено: виступ В. І. Леніна на броньовику перед фінляндським вокзалом у Петербурзі, штурм Зимового палацу, дружбу народів у боротьбі за мир (Матеріали з етногр.., 1956, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 675.