ЗНІ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНІ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Робити дуже чутливим до нестатків, кволим, неспроможним протистояти несприятливим умовам існування; занадто пестити, розпещувати. Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 665.

Зніжувати, жую, єш, сов. в. зніжити, жу, жиш, гл. Изнѣживать, изнѣжить. Желех. Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 174.