ЗНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зня́ти. На канапі купою навалено мерзлої білизни, перед завірюхою, видно, знятої з шворки надворі (Головко, II, 1957, 563); Данило плюснувся коліном на те, що було колись білим ведмедем. Тепер це була погано знята шкура (Трубл., І, 1955, 160); Коли Гнат вертався додому, хліб уже був знятий, місцями і звезений (Григ., Вибр., 1959, 307); Дивізії, зняті з-за Рейну, з гір Італії, прибували під Будапешт (Гончар, III, 1959, 271); Через місяць карантин з новоприбулих був знятий (Хижняк, Тамара, 1959, 194); Зняту куряву вітер відносив на поле (Томч., Готель.., 1960, 34); Знята рука повільно почала спадати (Панч, Іду, 1946, 36); 3 гордо знятим чолом ми щасливі ішли у чудесні простори науки (Сос., Солов. далі, 1957, 50); Портрет був великий, більш ніж кабінетного формату. Її фігура була там знята по пояс (Л. Укр., III, 1952, 601); Це був мій перший звуковий фільм [«Іван»], знятий на дуже поганій апаратурі (Довж., І, 1958, 25); Налякані, зняті жалем робітники покидали роботу та стояли, мов зачаровані (Коцюб., І, 1955, 217); // зня́то, безос. присудк. сл. — А чом ви, хлопці, не орете? — Та, дядьку, свято. —Яке свято? — Чересло й леміш знято (Номис, 1864, № 190); У призначений час вся бойова група була біля госпіталю. Вартового при вході знято (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 73); В Севастополі було знято світломаскування, яке тривало кілька днів (Кучер, Чорноморці, 1956, 25); Дем’янка було знято коло шахти в ту хвилину, як вийшов після рекордної зміни (Ю. Янов., Мир, 1956, 162).

Мов (на́че, нена́че, як і т. ін.) з (із) хреста́ зня́тий — про людину, яка має змучений, хворобливий вигляд. — Чого ти така мучена, мов із хреста знята? (Барв., Опов.., 1902, 237); Він у дверях стоїть..— блідий, з хреста неначе знятий (Фр., XIII, 1954, 286); — Та ти ж як з хреста знята. Чи тебе мати не годує? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 673.