ЗНОСОСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж., техн. Власт. за знач. зносостійки́й. Для підвищення зносостійкості різального інструмента застосовують різні види хіміко-термічнаї обробки (Технол. різального інстр., 1959, 15); В побут міцно ввійдуть лавсанові та нітронові вироби, які не мнуться і мають велику зносостійкість (Веч. Київ, 14.ІІІ 1966, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 672.