ЗНО́СОК, ска, ч., розм.

1. Останнє, найменше яйце, знесене куркою.

2. перен. Остання дитина у матері. — Чи ти жалітимеш, зодягатимеш, годуватимеш мою племінницю?.. Воно ж дурне, це ж ще дитина, це таке… ніщо, зносок (Л. Янов., І, 1959, 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 671.

Зносок, ска, м. = Знісок. Куряче яйце, зносок називаємоє. Воно маленьке, таке як гороб’яче. Драг. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 175.