ЗНИ́ШКНУТИ, ну, неш; мин. ч. зни́шкнув і знишк, ла, ло; док., розм., рідко. Затихнути, замовкнути; принишкнути. Змовк веселий гай — ані шелесту, Знишкли пташечки-щебетушечки (Стар., Поет. тв., 1958, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 663.

Знишкнути, ну, неш, гл. Притихнуть, смолкнуть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 174.