ЗНЕШКО́ДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., ЗНЕШКО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Позбавляти здатності, можливості завдавати шкоди; робити нешкідливим. В армії він знешкоджував мінні поля, бетонував площадки під важку артилерію (Смолич, Ми разом.., 1950, 73); Протеїнова речовина, руйнуючи воскову оболонку, якою покритий збудник туберкульозу, тим самим знешкоджує його (Наука.., 3, 1959, 60); Очі загорілися завзяттям, тим самим, яке допомогло їй ще в перші дні знешкодити вартового на залізничній станції, запалити фашистські бензоцистерни (Ле, Клен. лист, 1960, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 660.