ЗНЕШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знешко́дити. Троє товаришів раптом зблідли, коли уявили собі, що могла наробити ця, зараз уже знешкоджена купа вибухової речовини (Коп., Сон. ранок, 1951, 127); — Вчора мною виявлена і знешкоджена міна (Шиян, Партиз. край, 1946, 166); // знешко́джено, безос. присудк. сл. Таємного агента, який віз повідомлення для підпільних повстанських сил, затримано і знешкоджено (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 660.