ЗНЕЦІ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗНЕЦІНИ́ТИСЯ, ці́ниться, док.

1. Втрачати свою цінність; ставати менш цінним. Численні міркування Гегеля та багатьох його сучасників про історичну долю художньої творчості значною мірою знецінюються на ідеалістичному грунті їхньої філософії (Рад. літ-во, 5, 1968, 19).

2. тільки недок. Пас. до знеці́нювати. Ці луки [пирійові] дуже знецінюються наявністю великої кількості отруйного молочаю болотного, якого худоба не їсть (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 660.