ЗНЕПОКО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗНЕПОКО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док., рідко. Те саме, що занепоко́юватися. — Де ж той рай? Як він зветься? — попитала, знепокоюючись, Христя (Мирний, III, 1954, 294); — Скільки ж це чекати! — Довго? — знепокоїлась і Марина (Головко, І, 1957, 452).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 657.