ЗНА́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до значни́й 2. Він [Бальзак] прочитав «Коріолана».. Шекспір набув у його очах значності (Рибак, Помилка.., 1956, 291); Він помовчав з хвилину, щоб краще підкреслити значність своїх слів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 650.

Значність, ности, ж.

1) Значительность.

2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 172.