ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить багато знати (у 2 знач.), прагне до знань; допитливий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 645.