ЗНАЙОМІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже добре знайомий. Побачила й батьківське подвір’я,..мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (Вовчок, І, 1955, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 638.

Знайомісінький, а, е. Совершенно знакомый, совершенно извѣстный. Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі. МВ. І. 13.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 169.