ЗМІША́ТИ¹ див. змі́шувати.

ЗМІША́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех., розм. Викликати у кого-небудь збентеження, ніяковість; збентежити, засоромити. Раптовий вибух дитячого й патріотичного почування ще більше змішав Калиновича, ніж попередні слова (Фр., VI, 1951, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 627.

Змішати, ся. См. Змішувати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 166.