ЗМІНЯ́ТИСЯ¹ див. змі́нюватися.

ЗМІНЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, док., розм. Зробити обмін чого-небудь на щось; помінятися. До брички притирається худющий бандит з покаліченими війною очима.— З Новобугівки? — питає Варчука.— Начеб,— неохоче відповідає той.— Там в усіх такі добрі коні? — В комбіда в ще кращі. Поїдь — дістанеш! — А може б з тобою змінялись? — Хто міняє, той штанів не має (Стельмах, II, 1962, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 623.

I. Змінятися, ня́юся, єшся, гл. Помѣняться. ЗОЮР. І. 72. А ну, зміняймось! Н. Вол. у.

II. Змінятися, ня́юся, єшся, сов. в. змінитися, нюся, нишся, гл. Измѣняться, измѣниться, перемѣняться, перемѣниться. Чого ж ти, синочку, з личенька змінився? Чуб. V. 661. Ой час мене заміж дати, бо голос змінився. Мл. л. сб. 290.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 166.