Про УКРЛІТ.ORG

змінюватися

ЗМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ЗМІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗМІНИ́ТИСЯ, зміню́ся, змі́нишся, док.

1. Ставати іншим, інакшим; мінятися. Черниш іноді поглядав на Воронцова і дивувався, як швидко міг змінюватись замполіт. Ще вранці.. він був якийсь збляклий і начебто кволий, хирлявий після перенесеної хвороби. Тепер же він ступав пругко, бадьоро (Гончар, III, 1959, 103); Поверхня землі повільно, на протязі тисяч і мільйонів років змінюється. Утворюються нові гори, а старі перетворюються на рівнини, змінюються обриси і глибини морів та океанів (Фіз. геогр., 1956, 100); Невтомний час вперед іде,— зміняється країна (Забіла, Одна сім’я, 1950, 27); За той час, поки вони були в палаці, погода змінилася (Скл., Святослав, 1959, 197); // розм., рідко. Перетворюватися на (у) щось інше. Ворон спускається все нижче та нижче. З кожним махом крил він росте, більшає, пташина голова зміняється в людську, здорові крила безладно звисають (Коцюб., І, 1955, 221); * Образно. — Змінилась в океан історії ріка (Рильський, III, 1961, 309).

◊ Зміни́тися з лиця́ (на) лиці́ див. лице́.

2. тільки 3 ос. Проходити, зникати, поступаючись місцем іншому. Картина за картиною, постать за постаттю манячать, зміняються, десь зникають (Н.-Лев., III, 1956, 304); Теплі.. дні змінювалися холодними місячними ночами (Вільде, Сестри.., 1958, 232); Прийняла мене Урака Приязно, та хутко з жахом Я побачив, як та приязнь На палку жагу змінилась (Л. Укр., IV, 1954, 185); Спека змінилася холодом, близько пройшов ураган (Дмит., Осінь.., 1959, 16).

3. Звільнятися від яких-небудь обов’язків, виконуваних позмінно, по черзі. Вартовим Михайло наказав змінюватися через кожні дві години (Загреб., Європа 45, 1959, 245); Тут, за невеликими, густо розставленими столиками, сиділи бетонярі, теслярі, арматурники, машиністи кранів, транспортники. Ті, що змінилися, і ті, що мали заступати (Коцюба, Нові береги, 1959, 288).

4. тільки недок. Пас. до змі́нювати, зміня́ти. У процесі роботи часто змінювались мізансцени, переставлялись або навіть викидались цілі сцени, а іноді й ролі (Минуле укр. театру, 1953, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 623.

вгору