ЗМІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ЗМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗМІНИ́ТИ, зміню́, змі́ниш, док., перех.

1. Робити іншим, інакшим; міняти (зовнішній вигляд, характер, властивість, стан і т. ін.). Тричі зачісувала вона свої розкішні чорні коси і тричі зміняла зачіску на голові (Н.-Лев., IV, 1956, 96); Ступаючи ледве чутно, йдемо через садок і, не зміняючи ходи, вступаємо в двір (Багмут, Записки.., 1961, 69); Козаков по собі знав, як небезпека змінює людину (Гончар, III, 1959, 150); Зміна осіб ні до чого не приведе, треба змінити політику. Треба, щоб при владі став інший клас (Ленін, 24, 1950, 294); // розм., рідко. Перетворювати що-небудь на (у) щось інше. [Любов:] Саню, серденько, заграй нам що-небудь, кажуть, музика зміняла і каміння в живі істоти, принаймні хоч на хвилинку (Л. Укр., II, 1951, 25); Він більше знав Галину, аніж вона себе, розумів, що вона ще й досі в душі залишалась соромливою дівчиною, і побоювався тієї хвилини, яка.. може змінити лагідний дівочий світ на жіночу зрілість (Стельмах, II, 1962, 251); // Робити виправлення в тексті, вносити поправку в щось. З’їзд.. переглядає, змінює і затверджує Програму і Статут партії (Статут КПРС, 1961, 15); Особливо цікавлюся давнішими працями своїми, як «На віру», «Ціпов’яз» — бо я хотів би дещо поправити або й змінити там (Коцюб., III, 1956, 205).

2. Використовувати, вживати, ставити і т. ін. одне замість одного; заміняти. Стальні електроди розтоплювались, коротшали, Сахно змінював їх мало не одним рухом (Собко, Біле полум’я, 1952, 247); Останнім часом Кирило Васильович змінив багато явок (Хижняк, Тамара, 1959, 48); Терезка змінила пелюшки і взялася годувати дитину (Томч., Готель.., 1960, 165); // Відмовляючись від чого-небудь, віддавати перевагу іншому, заміняти іншим. [Командор (випускає Аннину руку і зміняє спокійний тон на грізний):] Він як сюди дістався, донно Анно?.. (Л. Укр., III, 1952, 365); Я лише слухаю, бо в мене немає нахилу до бесіди. Це він швидко помічає й непомітно змінює тему (Ю. Янов., II, 1958, 42); По дорозі загін був змушений змінити свій маршрут (Збан., Крил. гонець, 1953, 13); Якого ще вибрику можна чекати від панночки Омірової, яка змінила благословенний Кам’янець-Подільський на холодний Іркутськ? (Стельмах, І, 1962, 283); — Приймеш команду розвідників,— змінив своє рішення полковник (Коз., Гарячі руки, 1960, 139); // рідко. Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. Біль наш і сумнів на сміх, слізьми облитий, змінім (Фр., XIII, 1954, 306); // тільки док., розм. Те саме, що проміня́ти. [Мар’яна:] Можна змінять козацьку волю на моє серце? (Вас., III, 1960, 28); А в район (щоб про телят більше не питали) Повідомив: «На вола ялівку зміняли» (С. Ол., Вибр., 1959, 265); Я вийшов з піснею із бою і на перо зміняв багнет. Але дорогою одною ідуть і слюсар, і поет (Сос., Близька далина, 1960, 150).

◊ Зміни́ти гнів на ми́лість див. ми́лість.

3. Приходити на зміну кому-, чому-небудь, з’являтися замість того, що зникло, перестало існувати, діяти і т. ін. Ішов [Сеспель], а серце гупало схвильовано, думки, високі, солодкі, змінювали одна одну (Збан., Сеспель, 1961, 330); Весна зміняла зиму, А літній час — весну (Мур., Піонер. слово, 1951, 7); Жаркий день змінив свіжий ранок (Мирний, І, 1954, 330); Кофе, як виявилося, було тільки загальною назвою вечері й її першим словом. Його змінила легка закуска (Смолич, І, 1958, 64).

4. Звільняти кого-небудь від виконуваних позмінно, по черзі обов’язків, призначаючи, ставлячи іншого. 12-13-14 серпня. Де надія, що нас змінять? Одержуємо наказ відновити наступ (Кучер, Чорноморці, 1956, 136); Бригада миттю мобілізувала внутрішні ресурси, частіше змінювала стомлених трактористів, підвищувала темпи (Ю. Янов., II, 1954, 135); // розм., рідко. Звільняти з роботи, посади. Голову змінили, щоб не бришкав, що «ось ми то! Я вам не Явдоким!», а сам нічогісінько до ладу не вмів розпорядкувати (Кв.-Осн., II, 1956, 305); // Займати чиє-небудь місце; заміняти когось. — Лагутіна зміняє Ситник,— холодним тоном сказав Павлущенко і гукнув у куток, де з’юрмились хлопці: — Ситник, заступай на пост! (Гончар, Людина.., 1960, 19); Стьопа розлив воду по цеберках. Тоді відступив набік, бо заморився.. Марійка вмить уже за крутілку держалась. А котрийсь із хлопців Андрюшу змінив (Головко, І, 1957, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 623.