ЗМУ́ШЕНО, присл., рідко. Те саме, що ви́мушено. Федір змушено всміхався дівчатам (Кир., Вибр., 1960, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 635.