ЗМУ́ЧЕНО. Присл. до зму́чений 2. Лукія йде, байдуже і змучено роздивляючись навколо (Донч., III, 1956, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 635.