ЗМУЖНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. змужні́ти. Голим віттям шурхотить об скло [вікон школи] старий клен, свідок дзвінкої дитячої радості і юнацького змужніння (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 160); Повернувшись з окопів, Христя ніби старшою стала на років п’ять. Вилюдніла зовні, повищала, а на обличчі її лежала печать зосередженості і внутрішнього змужніння (Іщук, Вербівчани, 1961, 60); В пору свого зародження, змужніння і творчої зрілості література соціалістичного реалізму завжди була сильна своїми нерозривними зв’язками з боротьбою.. народу (Вітч., 3, 1963, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 635.