ЗМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до змолоді́ти; // у знач. прикм. * Образно. Травень розправляє зелені крила над оновленою, змолоділою землею, над чудесною нашою голубою планетою (Літ. Укр., 30. IV 1965, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 631.