ЗМО́ВКА, и, ж., розм., рідко.
1. Те саме, що змо́ва 2. У нас була змовка наперед, то й пішли вдвох красти (Сл. Гр.).
2. Розмова, мова. Показується Сербин. [Іван:] О! Про вовка змовка, а вовк із-за гори!.. (Вас., III, 1960, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 629.