Про УКРЛІТ.ORG

змислити

ЗМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал.

1. Уявити. А я б і справді з дорогою душею зараз би до вас вибралася, дарма, що тепер північ і надворі негода, яку тільки можна собі змислити (Л. Укр., V, 1956, 72); Важко було.. простим і чесним людям змислити все, що коїли фашисти в часи окупації (Вол., Сади.., 1950, 54).

2. Придумати. Чи можуть кати такі змислити муки, Которих би ти [борець] не стерпів І їм покорився? (Пісні та романси.., II, 1956, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 620.

Змислити, лю, лиш, гл. Подумать; придумать; выдумать. А грішачи, змислив собі, шо ще я млад; покаюся прежде смерти, не пійду і в ад. КС. 1883. II. 470. Покажеш праведне слово так, як воно вийшло з праведних уст, сами ви дивуєтесь, як то воно в таку далеку старовину так ясно та сміливо змишлено. К. (О. 1861. II. 230). Змислили п’яним собором. К. ПС. 126.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 165.

вгору