ЗМИ́ЛЮВАТИСЯ¹, юється, недок., ЗМИ́ЛИТИСЯ, зми́литься, док.

1. Витрачатися (про мило).

2. Покриватися ніби мильною піною, дуже потіти (про коней).

ЗМИ́ЛЮВАТИСЯ², ююся, юєшся, недок., ЗМИЛИ́ТИСЯ, змилю́ся, зми́лишся, док., розм., рідко. Те саме, що помиля́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 619.

Змилюватися, лююся, єшся, сов. в. змилитися, люся, лишся, гл.

1) Ошибаться, ошибиться. І вже книга не змилиться. Лебед. у.

2) Смыливаться (о мылѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 165.