ЗМИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. змива́ти. Дерева, які ростуть на схилах, скріплюють корінням грунт, запобігаючи його розмиванню і змиванню талими водами або дощами (Колг. Укр., 1, 1957, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 616.

Змивання, ня, с.

1) Смываніе.

2) Вымываніе. Ум. Змиваннячко. Суботнеє змиваннячко, недільнеє прибіраннячко, що в суботу ізмиюся, а в неділю приберуся. Мил. 131.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 164.