ЗМЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр пас. мин. ч. до змере́жити. Молоде, бліде обличчя, змережене, як поцяцьковане, струмками сліз (Ле, Міжгір’я, 1953, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 615.