ЗМЕРЕ́ЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до змере́жати. Близнята ніяково йдуть за ним.. і входять не в сіни, а в теплу кімнату; сюди з кольорових, змережаних квітами віконець скупо просочується химерне, жовтувато-синє світло (Стельмах, І, 1962, 79); По-літньому мліли гори в опаловій імлі, змережані бузковими розколинами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 388).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 615.