ЗМА́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗМАСТИ́ТИ, змащу́, зма́стиш, док., перех., чим і без додатка.

1. Змазувати, покривати шаром чого-небудь жирного або густого. Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували. Все це швидко очищали від іржі, змащували і складали на полицях у складі (Ткач, Плем’я.., 1961, 75); Масу [сирну] викладають на розкачане.. тісто, розрівнюють, змащують білком (Укр. страви, 1957, 317); Бунч дістав із польової сумки жовту мазь і змастив хлопцеві попечені місця (Ю. Бедзик, Вогонь… 1960, 60); // Заливати, обробляти поверхню чим-небудь рідким. Їй віддавали свій чай, роздобутим йодом змащували рани (Хижняк, Тамара, 1959, 155).

2. Класти на хліб, у страву масло, олію і т.ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 613.