ЗМ’Я́КШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зм’якши́ти.

2. у знач. прикм., перен. Який зм’якшився, набув лагідного, доброго виразу. — Невже це той Плачинда, якого побоювалося мало не всеньке село? — придивляється невістка до зм’якшених рис обличчя старого і мало знаходить слідів того владного і грізного чолов’яги, який чотирнадцять років тому несподівано приїхав на розвідини в їхній хутір (Стельмах, І, 1962, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 636.