ЗЛЯ́КАНО. Присл. до зля́каний 2. Знадвору вривається несвітський галас. Обидві пані бліднуть і злякано ззираються (Л. Укр., IV, 1954, 242); Серце Марка забилося радісно і разом тривожно й злякано (Мик., II, 1957, 326); Короткий посвист сплеснув раптом з-під дерев, і Юра затремтів злякано і радісно (Смолич, II, 1958, 88); Табунець маленьких зелених рибок злякано сахнувся набік (Собко, Скеля.., 1961, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 608.